Пробач за весни, що для тебе не цвіли. І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає. Не знаю хто,але так правидно сказав: ЛЮБОВ ОСТАННЬОЮ НІКОЛИ НЕ БУВАЄ...
Пробач за сльози,що пекучими були,коли за чварами нас доля обіймала...Пробач за весни,що для тебе не цвіли...І не карай за те,що боляче кохав я...